Незалежність народжується з аристократичного Духу, що не приймає жодної форми приниження та поневолення і діє через найрізноманітніші форми спротиву: від збройного до мирного. Потреба незалежности виправдує будь-які методи її досягнення у боротьбі з ворогом.

Незалежність народжується з людської і національної гідности. Гідність – це злагода з Богом, це відчуття господаря у власному домі, це пріоритет закону совісти. Невільники не знають гідности. Їм не потрібна незалежність – вони потребують лише зручнішого хомута.

Незалежність народжується з полярностей: любови і ненависти. Любови до істини та добра. Ненависти до насильства та зла. Любов треба захистити, насильство та зло – щоденно знищувати.

Незалежність народжується з рівноваги прав та обов'язків. Бо лише права – це сваволя. Лише обов'язки – це неволя. Незалежність – це гармонія прав та обов'язків перед своїми батьками, дітьми, батьківщиною.

Незалежність народжується з пізнання Правди. Правда робить нас вільними і сильними, омана – сліпими й дурними.

Не буває утверджених прав людини при зневажених правах НАЦІЇ… Поки гасло "Україна понад УСЕ" не стане імперативом – будемо розпанахані між Заходом та Сходом, Европою та Азією, собою та кимось. Поки національне ЕГО не стане критерієм у вирішенні економічних, правових, безпекових і гуманітарних проблем – будемо загрожені і квазідержавні.

Допоки ми не вичавимо з себе до краплі нашої колоніяльної свідомости, – матимемо весь час перешкоди щодо інтегрування до спільноти вільних націй. Допоки не збудуємо національної держави, – наші шанси стати европейською нацією примарні.

Саме переломові історичні події є найвищою пробою нації, щоб захистити та утвердити питомі цінності і набути чужого досвіду не коштом уневажнення та применшення свого. І мова в ці доленосні історичні періоди відіграє провідну і визначальну ролю. Саме час максимально розширювати простір української мови як знаку нашої тожсамости, бо винятково українська мова гарантує нам нашу неповторність і суб'єктність у світі.

Поспішні рішення про підвищення суспільного статусу англійської мови – це підступний спосіб нейтралізувати розширення функціювання української мови в час війни, що саме тепер для значної частини пробуджених українців стає прапором їхньої ідентичности та формою протистояння ворогові.

Ліволіберальний мотлох за европейські гранти, що знищують нашу мораль, не менш небезпечний, ніж убивча сила пуйла. Перші убивають тихо - другі голосно. Перші знаходять в країні корисних ідіоток, що просувають збоченські ідеї, на які маємо ставити блок. Ліберальний тоталітаризм нічим не кращий за путінський рашизм. Різниця в методах і риториці. Тому відсіч наша має бути нещадна і радикальна. Тримаймо свою національну вертикаль!