«Орлиці не сповідаються перед гієнами» Афоризми та сентенції Ірини Фаріон Пізнаваймо історію як власну долю

Відосвітні раби так бояться української історичної правди у її максимальних злетах і падіннях, що фальсифікація підручників з історії України стала їхнім улюбленим заняттям.

Життя кожного з нас надто коротке, щоб лише ним міряти якість нашого самостійного національного буття. Проте саме воно є найкращим доказом неминущого минулого, плинного теперішнього і причиново-наслідкового майбутнього. Життя дає плоди, коли є сув'язь поколінь, одержимих ідеєю своєї Нації і Держави.

Статус української мови наприкінці ХХ – на початку ХХI століття – це показник здатности українців до свого націє- та державотворення. Як свідчить наша історія, українська мова завше йшла попереду суспільно-політичних процесів, неминуче вступаючи в суперечність із історико-політичними обставинами та взаємозалежною несвідомістю проводу й маси як матриці суспільства.

Сильні і геніяльні не просто живуть своє життя – вони живуть усе життя своєї нації та мови. Тільки наша свідомість і наші дії сьогодні можуть підтвердити чи спростувати їхні вчорашні розмисли і генерувати одвічну колоніяльну хворобу чи вирватися з її лещат. Зрозуміймо, ми невіддільно разом: минулі, теперішні і майбутні. Духа не угашаймо!

Історія великої нації твориться насправді життям незліченної кількості українських поколінь. Тому відпустімо цей день сьогоднішній Господу, а нарешті відчуємо крила, які несуть нас до великої мети – реальної, суверенної, соборної Української держави. Бо тільки сильні нації на світовій шахівниці історії заслуговують на гідне життя.

Це одна із характерних ознак нашої історії, що суспільство наше завжди у таких кардинальних моментах історичних перехресть було попереду влади.

Історія – це те, що завжди. Незасвоєний урок історії спричинився до нових катувань українців сьогодні.

Пам'ять - це запорука майбутнього і світле теперішнє - без вимикання світла і свідомости.

До того часу, поки ми не будемо бачити зв'язку між сучасним і минулим, а отже, сучасним і майбутнім, ми і далі будемо опинятися перед дверима історії як сліпі кошенята.

Ключ наших проблем лежить в історії.