Саме зараз час задемонструвати свою високу поставу в оцінці наших історичних подій з огляду на те, що наші воїни зі зброєю в руках визволяють цілий світ від есхатологічного зла.

Теперішня московсько-українська війна - це всього лиш тривання тисячолітньої війни українців з варварами з московських боліт. Саме зараз маємо остаточний шанс знищити ворога передусім у власному світогляді, який і досі поневолений. Глибина внутрішнього ментального поневолення дорівнює смертельному триванню війни з москвою.

Металічна зброя даватиме результат тільки тоді, якщо ми ментально будемо озброєні знаннями про самих себе. Якщо реально нашими внутрішніми опорами буде наша історія, наша мова, наша культура, наша література і наша церква.

Війна вчить нас: не будьте літеплі - тільки гарячі, як магма, і холодні, як крига. Тільки мста - жорстока і радісна - нас порятує і возвеличить. Саме життя повернуло нас до філософії Героїки і Мсти.

Саме Україна сьогодні є центром світового ладу і кардинальної зміни світового ладу. Ми є центром Европи і ми є форпостом духу світу. А світ розгубив на тих дорогах меркантильности і прагматизму призначення людини. А ми показали їм у цій страшній війні, що призначення людини – це насправді боротися за свою свободу. Але не просто за свою свободу як людини, а боротися за свою національну ідентичність.

Наша армія – це армія атлантів.

Колесо історії покотилося назад, бо покарано лише німецькі злочини. Натомість московські злочини заохочено, їх прийнято як належне і заведено в ритм життя через проклятий язик, рускую культуру, бізнес і політику.

Найбільше поки що платимо ми, бо обдаровані найщедріше і найменше горді з цього. Все чогось шукали по чужих світах, не бачачи власної сили та краси. Мову зневажили. Землю продали. Обленерго і стратегічні підприємства теж. Справжніх провідників оббрехали. Героїв героями не мали. Отже, зціпити зуби і боротися. Бо ніхто, як ми. Є шанс очиститися залізом, вогнем.....і найдорожчими життями. І нема на то ради. Тільки Чин боротьби зі всесвітнім злом, якому чимало прислужилися. Розмотуймо клубок власної біди.

Ми маємо бути гідні наших воїнів. Це наше небо сьогодні – наші воїни.

В часи війни найбільше потребують людей двох фахів – вправного ритора і бездоганного полководця.