Ось вам і вся суть Европи: страх і нерішучість перед розкішною історичною можливістю подолати основне Зло світу. Замість того аби разом з Україною максимально збройно вибити ворога, вони ліберально розмірковують про "страждання російського народу" і як би то порятувати москву від її логічного і неминучого краху. Коли б ми реально ментально звільнилися від московства, коли б вони реальні заводили санкції та максимально наситили нас зброєю, яку у нас свого часу забрали зі змалілих рук наших холуїв, то питання москви - це питання болота в його етнічних межах. Але для того треба бути великими, сміливими і гідними. Для того їм би праці класиків націоналізму почитати: від Юліяна Вассияна до Донцова, Бандери зі Стецьком - та до С. Ленкавського. Але то поки ні їм, ні нам не під силу. Надто плиткі провідники усюди. Тільки й мови, що про лідерів, а насправді бачимо @ідарів. Хіба крім Джонсонюка. Тому він і поза владою. Прийшов великий час - але застав малих провідників.